Що рекламуємо - презервативи чи секс?

Що рекламуємо - презервативи чи секс?

Друга ріка

Що не так із рекламою «З презервативом — як по нотах»?

Про ефективність зовнішньої реклами завжди можна сперечатися. І чим більше сперечаємося, тим більше вона «працює». Тому що ми про це говоримо. Але це правильно лише в комерційному секторі. Нас провокують, ми обурюємося, а коли приходимо в супермаркет — то в голові крутиться ненависний нам слоган і ми купуємо те, що нам нав’язливо «впулюють». 

Звісно, з провокацією можна «переборщити» і відбити бажання купувати саме цей продукт або відштовхнути певну категорію споживачів. Згадайте рекламу «Жар її під вікнами». Провокаційно, але ефект досягнуто. При цьому, певна категорія людей все-таки клієнтом не стала.

З соціальною рекламою трохи інакше. В основному вона неефективна або менш ефективна, ніж комерційна. Чому? Дуже просто. Комерційна реклама задовольняє наші первинні потреби, вона не вимагає нас змінюватися, а нагло, часом брехливо і нав’язливо змушує придбати товар або послугу. 

Соціальна ж реклама покликана змінити людську поведінку. А поведінка не змінюється, якщо не змінюється світогляд людини. І ось тут проблема: неможливо плакатом чи роликом змінити те, що формується роками.

Деяка соціальна реклама шокує і це має теж певний вплив. Але він в більшості спрацьовує в категоріях, які і так викликають загальне осудження суспільства (наркоманія, п’янство за кермом, торгівля людьми тощо). А от із тим, що легалізоване (алкоголь, цигарки, секс) набагато складніше.

Так от, що ж не так із рекламою «З презервативом — як по нотах»? Ніби все добре. Мотив — змешити розповсюдження ВІЛ/СНІД. «Картинка» — зірки, гурт «Друга ріка». Дизайн хороший, кольори теж. Але…

Найбільш поверхневе враження просте: чотири чоловіки, презервативи, секс. Як мінімум — посмішка. Реально. Смішно і несерйозно. 

Я не сумніваюся в популярності хлопців з «Другої ріки», але чесно, не всі знають, хто це. А маленький напис в лівому кутку плаката прочитати з автівки чи маршрутки практично нереально. Для багатьох — це чотири мужика, які з презервативом між собою по нотах… )))

А тепер трохи глибше. Що насправді рекламує цей плакат? В комерції, для того, щоб продати продукт, часто звертаються до людських потреб (я б сказав, пожадливостей, надмірних бажань): голод, гордість, его, заздрість, жадібність, секс тощо. Тобто, нас переконують, що саме їх продукт зробить нас щасливішими, популярнішими, сексуальнішими, багатшими. 

Так от, трохи дивно для «соціалки», але ось ця антиснідівська реклама насправді пропагує не презервативи, а секс. Це чітко виражено в їхньому слогані:

ДОбрий
РЕгулярний секс з
Мінімальним ризиком.

Іншими словами, що «продає» така реклама? Презервативи? Ні. Секс. Хочеш СЕКС? На тобі презерватив.

Звісно, люди дорослі можуть сперечатися і доводити, що вони бачать саме те, що рекламується. А тепер подивіться на цю рекламу очима підлітків (вони це постійно бачать теж). Що вони там читають? Щось про безпеку? Щось про захист? Абсолютно ні. Вони бачать там лише СЕКС. 

Тато, мамо, про що ви там нас вчите? Яке «почекай», яке «небезпечно». Нам хлопці з «Другої ріки» сказали: секс — це кльово, секс — можна. А головне, щоб був презерватив. 

Тільки в реаліях життя, презерватив знаходиться не завжди. Та й не завжди в такі хвилини він допомагає. Та й не завжди, ним правильно користуються. Про якість купленого товару я вже мовчу (так, так, не всі презервативи однакової якості).

І виходить, що кумири молоді, замість того, щоб пітримати батьків і сказати: «Та зачекай, не поспішай, секс не робить тебе чоловіком/жінкою, секс не робить тебе крутим, є наслідки», говорять протилежне і підштовхують молодь до ризикованої поведінки.

А тепер про те, про що ніхто не говорить. Взагалі про ситуацію із ВІЛ/СНІД в Україні. За період 1987 по листопад 2017 рр. в Україні офіційно зареєстровано 313 634 випадки ВІЛ-інфекції серед громадян України, у тому числі 101 192 випадки захворювання на СНІД та 44 520 випадків смерті від захворювань, зумовлених СНІДом.

Сміливо множте цифри на 4 і ви будете знати реальну ситуацію. Це більше мільйона людей.

Інфікуються переважно особи віком 25– 49 років (65,2 % від всіх інфікованих). Який відсоток з них є фанами «Другої ріки» або хоча б можуть впізнати їх на плакаті? Основний спосіб передачі вірусу — статевий.

На думку представників Фонду Олени Пінчук (той фонд, який активно фінансує подібні антиснідівські програми), кількість ВІЛ-інфікованих в Україні продовжує стрімко зростати.

«Несмотря на то, что в 2014 году из-за потери контроля над некоторыми регионами нашей страны нет данных официальной статистики, которые были бы полностью сравнимыми с данными 2013 года, можно утверждать, что маховик эпидемии снова начинает раскручиваться».

При цьому всьому, з початку 90-х в Україні діють державні центри по профілактиці та боротьті з ВІЛ/СНІД, працюють різноманітні фонди, вливаються мільйони доларів на боротьбу із розповсюдженням ВІЛ-інфекції. Презервативи роздаються безкоштовно, про це розповідають вчителі, ще з початку 2000-х звучить різноманітна реклама «безпечного сексу». І парадокс — СНІД стрімко росте. Якщо раніше основний спосіб передачі був через кров (ін’єкційні наркотики), то зараз — гетеросексуальний або гомосексуальний статевий акт.

Цікаво, який би бізнесмен погодився вкладати гроші у рекламу, яка не приносить продажів? А із ВІЛ-інфекцією саме так і виходить. 

Намагаються розповісти про безпечний секс з презервативом, але в реальності рекламують секс. А секс — це спосіб інфікування. Більше інфікованих — треба більше реклами, лікування, діагностики, а значить більше грошей. 

Проблема зростає, гроші крутяться, люди вмирають. От вам і як по нотах.

22 січня 2018

Опубліковано: Волинь24